Баннер верх
Присилайте свої матеріали та зауваження на truskavets-media@ukr.net

Статті

Про порядність, чесніть та вміння визнавати помилки

Рейтинг користувача:  / 3
ГіршийКращий 

Учора у соціальній мережі «Фейсбук» я отримала повідомлення від о. Ігоря Цмоканича, який просить надрукувати на «Першому громадському сайті» відповідь на звернення Лесі Дідик до волонтерів «Дрогобич SOS – допомога армії».

Шановний отче Ігоре! Маю до вас кілька запитань. У своєму дописі ви моралізуєте на тему порядності, цитую: «порядність - це чесність перед Богом, ближнім і самим собою, це відповідальність за вчинки і слова, вміння визнати свої помилки». Я так розумію, що цими якостями ви володієте сповна. Тож давайте спочатку про чесність.

Знаю, вам відомо про те, що звернення Лесі Дідик було опубліковане у Фейсбуці ще 8 серпня у групі «Дрогобич SOS – допомога армії». Й практично одразу видалене адміністратором групи. Я повторила спробу – та ж реакція, мій пост видалили. Позавчора я намагалася поставити у цю ж групу статтю «Волонтерство втягують у політику», надруковану на «Першому громадському сайті» - отримала повідомлення: доцільність її опублікування вирішуватиме адмін. Досі мій пост не опублікований. Як ви поясните таку упередженість? Волонтери «Дрогобич –SOS» вдаються до цензури? Зрозуміло, їм прикро визнавати, що їхню працю під час виборів використають політикани, яким більше нема на чому вибудовувати свою піар-кампанію, але ж така реакція – неприпустима. Чи, можливо, ви вважаєте, що це  - відповідальна позиція? У який спосіб вона співзвучна з патріотизмом?А те що ви у жодний спосіб не реагуєте на такі факти, хоча, без сумніву, знаєте про них, а у своєму зверненні дозволяєте собі кивати пальчиком на «Перший громадський сайт», мовляв, якщо не надрукуєте наш коментар, то ви - підконтрольні мерії, то це по вашому - чесно?

Допис вашого друга Володимира Бараняка (Шершня), який з’явився як відповідь на пост Леся Дідик, ви уже виставляли на своїй сторінці у Фейсбуці, прокоментувавши його наступним чином: «Відповідь-коментар Володі заслуговує на увагу, на відміну від того посту, що цю відповідь викликав. А сам цей пост не публікую виключно з мистецької цензури та почуття смаку». Тобто ви, як чесний перед собою та Богом патріот, священик, який, за вашим ж твердженням, позбавлений права на публічне висловлення власної думки щодо певних осіб, у цьому випадку свою позицію висловили категорично й безапеляційно, таврувавши публікацію Лесі Дідик, як не варту уваги. Ви також вдалися до цензури, отче. Невже це чесно? Виглядає на те, що ви сповідуєте подвійні стандарти й не несете жодної відповідальності за свої слова і вчинки.

Не впевнена, отче, що володієте вмінням визнавати власні помилки – проте все ж спробуйте. Можливо, тоді ваші повчання сприйматимуться  як щирі настанови мудрого пастора. Дякую за благословення та запевнення у молитві. Публікую пропонований вами текст, зберігаючи орфографію та стилістику оригіналу. Хочу, щоб читачі сайту мали можливість порівняти виважені, толерантні, аргументовані вислови Лесі Дідик та сумбурний спіч Шершня, у якому цей пан вдається до брутальності, образ та обвинувачень. Я так розумію, отче, ви є однодумцями з автором цього тексту. А, отже і його зневажливе ставлення до трускавчан, які внесли свою часточку у допомогу нашим військовим у перші дні бойових дій на Донбасі, тобто тоді, коди це було найпотрібніше, – Шершень називає їх «волонтерами Сьомого Дня» - також вписується у ваше поняття елементарної порядності.

Ольга КУЦ

------------------------------------------------------

Шершень: Не можу відповідати від волонтерської групи "Дрогобич SOS - допомога Армії", оскільки група ніяк не формалізована, офіційного речника не має, об'єднує в собі людей різних за політичними, релігійними та іншими поглядами, тому дам відповідь на звернення пані Лесі Дідик від себе особисто, як людини, що просто причетна до волонтерського руху.

Вихід відеоматеріалу на "заангажованому ресурсі" спричинений хорошим інформаціним приводом - сенсаційною заявою мера Трускавця про 100% забезпечення нашої Армії усім необхідним (запис з його словами, які неможливо перекрутити - у мережі доступний). Ця новина справді цікава для пересічних громадян, до яких себе відношу і нічого дивного у тому нема, що журналісти її ширше оприлюднили і захотіли почути коментар від осіб, яких мер згадав у своєму слові - вояків української армії та волонтерів.

Цензурні коментарі вийшли в ефір. Решта коментарів від вояків української армії в ефір не виходять, бо короткі і складаються, переважно, з трьох букв, а від волонтерів обмежуються жестами.

Ваша констатація про втягування "Дрогобич-SOS" в політичну боротьбу є абсолютно хибною - "Дрогобич-SOS", як я відзначав вище, не є організацією, а громадською ініціативою вільних небайдужих людей, тому, щодо політики і виборів у кожного своя власна позиція і волонтерський рух тут ні до чого. Єдине, що об'єднує всіх нас - це безумовна покора здоровому глузду і, тому втягування трускавецької влади у суворий бій з реальністю - трохи непокоїть. Втім, не настільки, щоб про це пам'ятати. І, ця дурня, сказана мером для вузького кола, безумовно, забулася б, як і тисячі інших слів та дій нашої влади але ж Ви не даєте забути і знову витягаєте на світ Божий одвертий дурний ляп і намагаєтесь довести, що: а) сказано не те, що сказано; б) почуто не те, що сказано; в) це політична боротьба брудними методами проти Козира! Залишу осторонь питання політичної боротьби – з цим до політиків. Маєте конкретне питання до Возняка чи Кульчинського? Питайте у них. Але коли людина каже, що волонтери і їх діяльність не потрібна – на це як реагувати? Коли людина каже, що армія не потребує допомоги – на це як реагувати?

Основне, що намагається донести до суспільства «Дрогобиччина – SOS – допомога Армії» - це те, що байдужість вбиває. Вона небезпечна у часі війни. А коли люди, обтяжені владою розказують, що ніякої допомоги нікому не треба – це не тільки виправдовує байдужість, а й прямо закликає НЕ ДОПОМАГАТИ, НЕ ПРИЙМАТИ УЧАСТЬ У СПРОТИВІ ВОРОГУ, НЕ БОРОНИТИСЬ. Я розумію, що діячі місцевої влади легко зможуть служити і окупантам – численні приклади таких «професійних патріотів» Донеччини та Луганщини ми спостерігаємо зараз – тому їм одчайдушна боротьба нашої армії не на руку, бо порушує «стабільність», а так хочеться вернутись у час, коли, все було просто і зрозуміло – «папа» в Києві, «папіки» - на місцях. І, яка, зрештою, різниця, якщо «папа» переміститься в Москву? «Папіки» ж залишаться!

Ви, з Оксаною Білозір, провели БЛИЗЬКО семи (!) акцій на допомогу армії минулого року. Честь Вам і хвала! Ви волонтери Сьомого Дня. Провести ПОНАД сім акцій вам, очевидно, завадив кінець тижня. А може те, що Армія, забезпечена на 100%, відмовилась від Вашої допомоги? Я розумію, що важко порахувати Ваш величезний вклад у волонтерську справу – близько семи акцій – адже на руках і ногах є тільки понад десять пальців! Але чому Ви, вирішивши умити руки і не допомагати Армії та добровольцям, хочете щоб усі поступили так само? Якщо Ви спокійно сприймаєте смерті українських солдатів від неможливості себе захистити, бо, наприклад, немає приладів нічного бачення (не передбачених нормами постачання і, тому, доставлених тільки і виключно волонтерами) – то це Ваша особиста справа, а закликати до цього інших людей, щоб бути не самим у своїй байдужості – це, як мінімум, підло.

Ви кажете, що держава почала професійно і на належному рівні вирішувати питання постачання? Скажіть це хлопцям на 29-му блок-пості, скажіть це воякам у Щасті, Станці Луганській, селі Рассвєт, Миронівському, Мангуші. Поцікавтесь, що вони їдять, що курять, у що вони вдягнуті, у що вони дивляться вночі, чим прикриваються від дощу, на чому їздять і з чого, врешті-решт, навіть, будують укріплення. Спитайте, який відсоток з цього дала держава? Так, офіційне постачання міняється і завдяки «волонтерському десанту» в МО але швидкість з якою це відбувається не така, щоб можна було сказати – допомога не потрібна і, склавши руки, чекати часу, коли спокійно можна буде поміняти прапор біля міськради на триколор…

Окремо хочу відзначити Ваші слова щодо о.Ігоря Цмоканича. Не Вам давати оцінки,тим паче хибні, служінню людини, яка має мужність фарисейство не приймати за правду. Отець добре знає, що хто хоче допомогти – бере й робить, а хто не хоче – тільки виправдовує власну бездіяльність надуманими обставинами. Зрештою, не думаю, що маю захищати Священника – за нього говорять справи, а не пусті слова.

Щодо першої санітарної зони у ВАШОМУ Трускавці: не знаю, чому відпочивальникам шкодять волонтерські Акції на підтримку Армії, а не шкодять цигани, кришнаїти і бродячі пси. Може, тому, що цигани і кришнаїти не збирають гроші на потреби Армії (вона ж на 100% забезпечена!), а бродячі пси цілком відповідально жебрають на своє життя?

Коментарі до новини

Гаряча новина

Зараз на сайті

На сайті 30 гостей та відсутні користувачі

Спонсори